1-а Самуїлова

Розділ 29

1 І зібрали филисти́мляни всі свої війська́ до Афеку, а Ізраїль таборував в Аїні, що в Їзреелі.

2 А филистимські князі перехо́дили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці́ ра́зом з Ахішем.

3 І казали филисти́мські князі́: „Що́ це за євреї?“ А Ахі́ш відказав филистимським князя́м: „Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його прихо́ду аж до дня цього.“

4 І гнівалися на нього филистимські князі́. І сказали йому филистимські князі: „Заверни того́ чоловіка, і нехай він ве́рнеться до свого місця, де ти призна́чив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подо́батися своєму панові? Хіба головами цих людей?

5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“

6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: „Як живий Господь, — ти правдивий, і в моїх оча́х добрий твій вихід та вхід твій зо мною в табо́рі, бо я не знайшов у тобі зла від дня прихо́ду твого до мене аж до цього дня. Та в оча́х князі́в ти не добрий.

7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в оча́х филистимських князів“.

8 А Давид сказав до Ахіша: „Що́ ж зробив я? І що́ ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обли́ччям, аж до цього дня, що я не ви́йду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?“

9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: „Знаю я, що ти добрий в оча́х моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну́!

10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне́, ідіть!“

11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ра́нком і вернутися до филистимського кра́ю. А филисти́мляни пішли до Ізраїля.

1-я книга Царств

Глава 29

1 Филистимляне собрали все свои войска в Афеке, а израильтяне расположились лагерем у источника в Изрееле.

2 Филистимские правители шли с отрядами из ста и тысячи человек, а Давид и его люди шли позади с Анхусом.

3 Филистимские командиры спросили: «Что здесь делают эти иудеи?» Анхус ответил им: «Это же Давид, слуга Саула, израильского царя. Он находится у меня уже больше года, и с тех пор, как он оставил Саула и пришёл ко мне, он служит мне верой правдой».

4 Но филистимские командиры разозлились на него и сказали: «Отправь Давида назад! Он должен вернуться в город, который ты ему подарил. Он не может идти с нами на войну. Если он будет здесь, то мы будем иметь врага в собственном лагере. Он угодит Саулу, своему царю, убивая наших людей.

5 Не тот ли это Давид, о котором пели в хороводах: „Саул убил тысячи, а Давид — десятки тысяч!”»

6 Тогда Анхус позвал Давида и сказал ему: «Так же верно, как то, что Господь жив, ты честен, и я бы хотел, чтобы ты служил в моей армии. С тех пор как ты пришёл ко мне, я не замечал за тобой ничего плохого, и филистимские командиры уважают тебя.

7 Поэтому возвратись с миром и не серди филистимлян».

8 Давид спросил: «Что я сделал? Я не сделал ничего плохого с того дня, как пришёл к тебе. Почему ты не позволяешь мне сразиться с врагами моего господина, царя?»

9 Анхус ответил: «Я знаю, что в моих глазах ты хорош, как Ангел Божий. Но филистимские командиры сказали: „Давид не может идти с нами на войну”.

10 Встань утром, ты и люди, которые пришли с тобой, и, когда станет светло, уходите. И не обращай внимания на то, что говорят о тебе командиры».

11 Рано утром Давид встал и со своими людьми возвратился в Филистимскую землю, а филистимляне пошли на битву в Изреель.

1-а Самуїлова

Розділ 29

1-я книга Царств

Глава 29

1 І зібрали филисти́мляни всі свої війська́ до Афеку, а Ізраїль таборував в Аїні, що в Їзреелі.

1 Филистимляне собрали все свои войска в Афеке, а израильтяне расположились лагерем у источника в Изрееле.

2 А филистимські князі перехо́дили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці́ ра́зом з Ахішем.

2 Филистимские правители шли с отрядами из ста и тысячи человек, а Давид и его люди шли позади с Анхусом.

3 І казали филисти́мські князі́: „Що́ це за євреї?“ А Ахі́ш відказав филистимським князя́м: „Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його прихо́ду аж до дня цього.“

3 Филистимские командиры спросили: «Что здесь делают эти иудеи?» Анхус ответил им: «Это же Давид, слуга Саула, израильского царя. Он находится у меня уже больше года, и с тех пор, как он оставил Саула и пришёл ко мне, он служит мне верой правдой».

4 І гнівалися на нього филистимські князі́. І сказали йому филистимські князі: „Заверни того́ чоловіка, і нехай він ве́рнеться до свого місця, де ти призна́чив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подо́батися своєму панові? Хіба головами цих людей?

4 Но филистимские командиры разозлились на него и сказали: «Отправь Давида назад! Он должен вернуться в город, который ты ему подарил. Он не может идти с нами на войну. Если он будет здесь, то мы будем иметь врага в собственном лагере. Он угодит Саулу, своему царю, убивая наших людей.

5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“

5 Не тот ли это Давид, о котором пели в хороводах: „Саул убил тысячи, а Давид — десятки тысяч!”»

6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: „Як живий Господь, — ти правдивий, і в моїх оча́х добрий твій вихід та вхід твій зо мною в табо́рі, бо я не знайшов у тобі зла від дня прихо́ду твого до мене аж до цього дня. Та в оча́х князі́в ти не добрий.

6 Тогда Анхус позвал Давида и сказал ему: «Так же верно, как то, что Господь жив, ты честен, и я бы хотел, чтобы ты служил в моей армии. С тех пор как ты пришёл ко мне, я не замечал за тобой ничего плохого, и филистимские командиры уважают тебя.

7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в оча́х филистимських князів“.

7 Поэтому возвратись с миром и не серди филистимлян».

8 А Давид сказав до Ахіша: „Що́ ж зробив я? І що́ ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обли́ччям, аж до цього дня, що я не ви́йду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?“

8 Давид спросил: «Что я сделал? Я не сделал ничего плохого с того дня, как пришёл к тебе. Почему ты не позволяешь мне сразиться с врагами моего господина, царя?»

9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: „Знаю я, що ти добрий в оча́х моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну́!

9 Анхус ответил: «Я знаю, что в моих глазах ты хорош, как Ангел Божий. Но филистимские командиры сказали: „Давид не может идти с нами на войну”.

10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне́, ідіть!“

10 Встань утром, ты и люди, которые пришли с тобой, и, когда станет светло, уходите. И не обращай внимания на то, что говорят о тебе командиры».

11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ра́нком і вернутися до филистимського кра́ю. А филисти́мляни пішли до Ізраїля.

11 Рано утром Давид встал и со своими людьми возвратился в Филистимскую землю, а филистимляне пошли на битву в Изреель.

1.0x